Что можно класть в компост

Для компоста пригодно все то, что может гнить, однако являются вещи, которые не следует класть в компост. Отдельные вещи: скошенная трава и мягкие молодые веточки перегнивают очень быстро. Попав в компост, они выполняют роль ускорителей, в особенности на начальной стадии. Однако сами (не смешанные с другими компонентами) загнивают в очень вонючую смесь.

Компоненты больших размеров перегнивают медленнее, тем не менее значительно обогащают компост - они, как правило, составляют "скелет" компоста . Деревянные вещи перегнивают очень медленно. Поэтому, прежде чем их положить в компост, их следует, по мере возможности, подробить.

Для наилучших результатов смесь может содержать как можно больше разнообразие компонентов. Правильное соотношение этих компонентов, лучше всего, установит ваш собственный опыт.

Горячие компоненты (ускорители)

Источник: ЗАГОРОДНАЯ ЖИЗНЬ (CountrysideLiving.net)

Садовый компост

Говорят, что у каждого хорошего садовода есть компостная куча. С этим трудно поспорить. Чем же так хорош садовый компост? Да буквально всем. Для растений компост, внесенный в почву – это прекрасное органическое удобрение, насыщенное необходимыми микроэлементами - гумусом, и натуральное средство улучшения структуры почвы, оказывающее разрыхляющее и влагосберегающее действие.

Источник: ЗАГОРОДНАЯ ЖИЗНЬ (CountrysideLiving.net)

История органического земледелия
Органическое земледелие - это разумный подход к земле и растениям, благодаря которому достигаются стабильные урожаи при минимальных затратах средств, без применения минеральных удобрений и ядохимикатов.

Его суть в том, чтобы организовать хозяйство подобно природным экосистемам, в которых каждое создание имеет своё предназначение и живёт в согласии с другими.

Сотни миллионов лет наша Земля питала громадные леса, луга, степи. Никто специально почву не пахал и не удобрял, и её плодородие было неиссякаемым. Более 6000 лет культурного земледелия плодородие земли сохранялось.

В ХХ веке из-за активной неправильной обработки почвы стали обедняться. За последние десятилетия ученые осознали многие ошибки. В результате стало развиваться органическое земледелие, основанное на понимании того, как взаимодействуют почва, растения, животные и силы природы. Творя своё хозяйство в гармонии, хороший земледелец только направляет все процессы, а не тратит силы на борьбу с природой.

Недаром в древности профессия земледельца считалась самой уважаемой и квалифицированной!

Основные принципы органического земледелия просты.

Во-первых, землю нужно рыхлить не глубже 5 см, а не копать и пахать. Земля - это живой организм. Она подобна губке, пронизанной множеством корешков, насыщенной огромным количеством червей и микроорганизмов. Вот что писал В.В.Докучаев в своей книге "Наши степи прежде и теперь": "Попробуйте вырезать из целинной древней степи кубик почвы, увидите вы в нем больше корней, трав, ходов жучков, личинок, чем земли. Все это бурлит, сверлит, точит, роет почву, и получается несравнимая ни с чем губка". О решающей роли червей в формировании плодородия почвы писал еще Чарльз Дарвин в книге "Образование растительного слоя деятельностью дождевых червей": "Задолго до изобретения плуга почва правильно обрабатывалась дождевыми червями и всегда будет обрабатываться ими". Русский ученый Ю.А.Слащалин, а после него и многие другие обнаружили, что на 1 сотке земли, не отравленной химией, живет около 200 кг бактерий и примерно столько же червей и прочей живности, которые производят более 500 кг биогумуса в год. Именно эти "природные земледельцы" удобряют и питают растения.

Ученые убедительно доказали, что глубокая вспашка и перекопка подавляет активность червей и микроорганизмов, разрушает структуру почвы, снижает её плодородие. При глубокой вспашке и перекопке почва насыщается кислородом, что побуждает почвенные бактерии перерабатывать гумус в минеральные элементы, доступные для растений. Это обеспечивает высокие урожаи на вспаханных целинных землях. Но только первые 2-3 года! А потом количество гумуса стремительно падает, урожаи снижаются, слабнет иммунитет растений, распространяются вредители и болезни. И тогда необходимы удобрения, ядохимикаты.

А сколько сил тратится на это! Например, перекапывая 6 соток, приходится до 200 тонн земли переворачивать лопатой! С помощью плоскореза Фокина эти же 6 соток можно легко подготовить к посадке за пол-дня. Структура почвы при такой обработке не нарушается, а рыхлят и удобряют её "природные земледельцы" и справляются с этой работой лучше любой искусственной технологии! Эффективность плоскорезной обработки подтверждена многолетним опытом фермеров многих стран.

Второй основной принцип органического земледелия - это мульчирование. Мульча - это все, чем укрыта почва: сено, солома, листья, опилки или просто подрезанные плоскорезом сорняки. В природе нет чёрной земли, она всегда прикрыта листвой или травой. Обнаженная, незащищенная почва перегревается на солнце и очень быстро испаряет влагу, после дождей превращается в грязь и перестает дышать, переохлаждается при заморозках, подвергается эрозии. Мульча защищает землю, создаёт благоприятные условия для червей и микроорганизмов, а со временем превращается в гумус.

Наконец, землю надо оживлять, подкармливая червей и почвенные микроорганизмы. Проще всего для этого использовать "зелёное удобрение", растения-сидераты, которые успешно заменяют навоз, компост и минеральные удобрения.

Неоценимую помощь в повышении плодородия почвы оказывают препараты эффективных микроорганизмов. Это полезные микробы и грибки, которые при внесении в почву активно размножаются, утилизируют органику, перерабатывают её в легкоусвояемую для растений форму, подавляют болезнетворные бактерии и грибки, фиксируют минеральные элементы. Тем самым достигается поразительный эффект ускорения роста растений, увеличения массы плодов и сроков их сохранности. Эта технология была разработана японским ученым Хига Тера и успешно применяется во многих странах мира уже более 15 лет.

Есть в органическом земледелии свои тонкости и агротехнические приемы: естественные и эффективные способы защиты растений от болезней и вредителей, планирование грядок, севооборот, сортообновление и многое другое.

Более подробно об органическом земледелии: основные принципы, история, факты и доказательства, - в статье Тараса Палатного (Киевский Клуб О.З.). Скачать…

Цели создания Клуба
ОРГАНИЧЕСКОЕ земледелие еще называют НЕТРАДИЦИОННЫМ или ПРИРОДНЫМ земледелием. И задача Клуба показать преимущества нетрадиционного земледелия перед традиционным (перекапывание земли, полное "выдирание" сорняка, постоянный полив и другие энергозатрачивающие операции). Но понимание наше приходит только через мышление. Т.е. зачем, почему, от чего - на эти вопросы в конечном итоге вы сами должны знать четкие ответы. Отказ от прежних стереотипов - это результат вашего мышления и опыта огородника.

И, прежде всего, Клуб создается с целью: научиться каждому человеку делать ПРАВИЛЬНЫЙ ВЫБОР в огородно-садовом деле. А это невозможно без лично вашего мышления. Т.е учить Клуб не будет, он может только показать уже чей-то опыт, а выбор, в конце концов будет за каждым из вас.

Самый главный результат Клуба - изменение отношения к земле у людей. Они понимают, что ЗЕМЛЯ - ЖИВАЯ, и она ждет их ласкового и бережного обращения. Члены Клуба не используют химические удобрения и средства защиты растений, которые вредят Земле. Благодаря Клубу люди осознают истинность предназначения их общения с растениями, т.е. понимают зачем и как правильно общаться с растениями своего участка.

Клуб дает толчок, первый импульс к тому, чтобы люди не только задумались о взаимодействии человека и природы, но и начали действовать во благо Земли-Матушки. Мы в Клубе объединяем людей, которые идут по пути осознания предназначения "каждой травинки, каждой букашки", накапливаем знания полученные членами Клуба и делимся ими со всеми желающими.

Чтобы общаться с растениями осознанно, людям необходимо достаточно свободного времени для наблюдений и обдумывания. Для этого, мы предлагаем информацию, технологии и инструменты, которые облегчают труд на участке и позволяют не работать слишком много физически. Знания о том, как можно по "умному" хозяйствовать на своем участке, внимательно отбираются сотрудниками Клуба и затем распространяются среди его членов и всех интересующихся.

Следующий результат - это донесение до людей такой очевидной мысли, что земледелие - это не столько труд, сколько мастерство и искусство. Причем это высшее из искусств, как наиболее соответствующее замыслу Творца, - человек творит материальное, используя живые растения, земные и космические силы. В Клубе, на его семинарах и в книгах распространяемых Клубом можно познакомиться с настоящими мастерами земледелия.

Благодаря Клубу люди осознают в чём истинная красота мироздания. И как следствие этой осознанности, они берут в собственность по участку земли (не менее 1 га), и превращают его в цветущий сад, материализуя свою духовность, как сделал это Бог. Если это сделают миллионы людей в разных странах, то вся Земля будет цветущим садом, и не будет войн, потому что миллионы людей будут увлечены великим сотворением. Именно в небольших поместьях возможно наиболее эффективно придерживаться трех общих принципов, выполнение которых, по мнению Штайнера, ведет к успеху. Эти принципы составляют философию Клуба Органического Земледелия:
Не работать слишком много физически. Необходимо иметь свободное время для наблюдений и обдумывания. Земледелие - это не только труд, но мастерство и искусство.
Приобретать для своих участков как можно меньше из внешнего мира, - имеется в виду сложных механизмов, минеральных удобрений и др.
Вся инициатива должна исходить из духовных побуждений, а не финансовой прибыли. Земледелие, ориентированное на прибыль, это земледелие готовых рецептов и угнетения творческой личности фермера. Духовная сущность пронизывает Природу.
Цель Клуба будет достигнута, если все дачники-огородники, владельцы приусадебных участков и фермерских хозяйств будут относиться к земле как к ЖИВОМУ ОРГАНИЗМУ, и, как следствие, откажутся от использования на своих участках минеральных удобрений и прочих химикатов, возьмут курс на сохранение и постоянное повышение плодородия почвы, причем с меньшими затратами сил и времени.

Ви можете зробити купку компосту просто додаючи, придатні для компосту, речі. Рано чи пізно все воно перегниє. Однак, цей процес може зайняти дуже багато часу, результат може бути не дуже добрим і ваш компост може мати просто жахливий запах.

Якщо приділити компостові більше уваги - дотримуючись "ХОЛОДНОГО" рецепту, який описаний нижче, то можна значно покращити процес компостування. Якщо хочете виробити більше компосту за коротший час, і якщо здатні приділити більше уваги, то дотримуйтесь "ГАРЯЧОГО" рецепту.

ХОЛОДНИЙ рецепт

1. Зберіть різні компоненти. По можливості, намагайтесь зібрати стільки, щоб у відрі чи контейнері був шар товщиною, принаймні, 30 см. Бракує? Почистіть сад, покосіть травичку, спорожніть кухонне відро - то й буде!Намагайтесь класти разом як м'які, так і жорсткі компоненти. Було б добре спочатку покласти на дно трішечки товстіших дерев'яних гілок чи кубиків, особливо, якщо використовуєте пластиковий контейнер. Це покращить дренаж і сприятиме кращій циркуляції повітря.

2. Заповнюйте контейнер, рівномірно розподіляючи зібрані компоненти. Спочатку треба перемішати м'які та жорсткі компоненти. Якщо вони не вологі, то їх треба зволожити.

3. Продовжуйте заповнювати контейнер. Різні речі можна додавати до компосту поодиноко, однак, бажано додавати купками. Якщо більшість того, що ви компостуєте - кухонні відходи, то змішуйте їх з паперовими салфетками, та їм подібними компонентами для утворення кращого балансу.

4. Коли контейнер повний - яким він ніколи не буде, оскільки суміш сідатиме по мірі перегнивання - або коли вирішите більше не докладати, то залишіть його для проходження процесу компостування.

5. Видаліть все із контейнера. Якщо нижні шари перегнили, то вже можете вживати їх у себе на городі. Все решту знову добре перемішайте; якщо суміш суха, зволожте її, якщо суміш занадто волога, додайте трохи сухих компонентів. Накрийте контейнер і залишіть для подальшого компостування.

ГАРЯЧИЙ рецепт

1. Зберіть достатньо компонентів для компостування відразу цілого контейнера. Кладіть гній, гілочки, відходи та інше. Переконайтесь у тому, що ваша суміш містить як м'ягкі, так і жорсткі складові.

2. Жорсткі речі треба покришити за допомогою відповідних інструментів. Будьте обережні.

3. Як можна щільніше змішайте дрібні та грубі компоненти разом, особливо такі, як скошена трава, що здатна осідати, запираючи доступ повітря. Добре зволожуйте компоненти по мірі заповнення контейнера.

4. Через кілька днів дуже ймовірно, що суміш стане гарячою. Після того, як вона почне холонути, суміш варто перемішати таким чином, щоб все, що по краях пішло всередину, а все, що всередині пішло на краї. Також варто зволожити суміш, якщо вона суха. Накрийте контейнер.

5. Суміш може знову стати гарячою; після того, як ви її перемішали, прихід свіжого повітря сприяє більшій активізації аеробних мікробів (ті, які потребують кисню). Крок 4 можна повторювати кілька разів, якщо у вас є бажання. Однак, температура суміші все одно спадатиме. Якщо суміш більше не нагріватиметься, залишіть її нерухомою для завершення компостування.

Коли компост готовий?

З одного боку процес компостування може забрати від шести до вісьми тижнів. З іншого боку цей процес може забрати рік, або й більше. Взагалі, чим більше докладатимете зусиль, тим скоріше ваш компост буде готовий.Коли інгредієнти, які було покладено у компост перетворяться на темно-коричневу, із земляним запахом, суміш, то цей компост готовий. Перед вживанням варто залишити його на місяць, два, для кондиціювання. Не варто турбуватись про те, що ваш компост не дуже дрібненький, він, все одно, дуже корисний.

Опале листя

Приготуйте сухе опале листя, добре перемішайте зі скошеною травою, сіном чи іншими м'якими компонентами. Суміш має бути вологою. Кладіть цю суміш у поліетиленові, легко зав'язані, мішки, щоб була циркуляція повітря. Такий компост, як правило, стає готовим до вжитку через рік.

Скошена трава

Ніколи не робіть компост тільки з самої скошеної трави чи сіна. Скошена трава є дуже добрим прискорювачем процесу компостування, однак, у компості мусить бути добре перемішана з іншими, жорсткішими компонентами. Скошену траву можна також вживати для мульчування ґрунту.

Хворі насадження

Необхідно уникати класти в компост гілля чи листя, які мають хвороби на зразок плісені та їй подібних. Все решту будуе знищене в процесі компостування, особливо, якщо це гарячий рецепт.Гаряче компостування не єдиний фактор, який вбиває хвороби. Дуже багато хвороб гинуть завдяки інтенсивній мікробіологічній активності.

Бур'яни

Окремі бур'яни дуже добре перегнивають підчас ГАРЯЧОГО компостування. Намагайтесь уникати класти в компост окремі, дуже стійкі бур'яни такі, як чистотіл, бальзамін, бузина та берізка.

Насіння бур'янів

Насіння бур'янів може перегнити тільки підчас ГАРЯЧОГО компостування.

Гілля кущів та дерев

Обрізане гілля кущів та дерев додасть великої користі вашому компосту. Перед тим, як додати їх до компосту, їх треба подрібнити. Було б не погано обдерти кору. Добре перемішайте ці компоненти зі скошеною травою та іншими прискорювачами.

Гній

Гній та гній із соломою є дуже добрими компонентами будь-якого компосту. Добре змішуйте їх з іншими компонентами. Гній змішаний з дерев'яною стружкою має компостуватися до тих пір, поки ця стружка не зникне. Суміш має бути зволожена та, по мірі можливості, змішана зі скошеною травою, курячим гноєм та іншими прискорювачами. Компост з таким складом компонентів добре вживати для мульчування поверхні ґрунту. Дерев'яна стружка всередині ґрунту може заблокувати доступ нітрогену і він стане не доступним для рослин протягом року або й довше. Маленькі тварини подібно хом'якам не виробляють багато гною, однак при наявності, його також можна класти в компост.

Папір

До компосту можна додавати газети (картон, паперові салфетки та їм подібні). Не кладіть у компост глянцевий папір (блискучий папір чи фотографії).

Тирса та стружка

Ці компоненти перегнивають дуже повільно. Додавайте до компосту у малій кількості і завжди у суміші з прискорювачами. Не використовуйте тирсу та гиблівки, які зняті з дерева, яке було оброблене хімікатами (морилки, лаки та ін.).

Рубрика: Доброму господарю

Заголовок: “Він сказав, щоб я добре вимішав вміст септика!”

Цей телефонний дзвінок до представництва “Біо-Ензиму” в Рівному, став приводом до нової публікації про застосування дешевого (35 гривень за упаковку) і напрочуд ефективного біопрепарату, який позбавить власників септиків від будь-яких проблем, пов’язаних із їхніми “примхливими” інженерними спорудами...

Самуїл Петрович був у розпачі:

- Сто гривень за відкачування – велика сума для пенсіонера! А останніх кілька років викликати асенізаторів доводиться щомісяця: вони викачують лише рідку фракцію зверху, кубометра зо три, а загустілий збитий мул забрати відмовляються, кажуть, що не можуть. “Якщо вимішаєте до дна септика, зможу відкачати все”, - зітхнувши порадив асенізатор. То це мені, інвалідові І групи, брати в руки якесь весло й бовтати оту бридку жижу?! Може хоч “Біо-Ензим” мені зарадить? – з надією розпитував господар.

І таких дзвінків – сотні! Більшість людей уже знають про чудодійні бактерії – біологічну основу “Біо-Ензиму”.

- Звісно, зарадить! – відповідають тут кожному. Завдяки “Біо-Ензиму” тисячі рівнян позбулися не лише незручностей у відкачуванні септиків. За умови регулярного застосування з часом зникає потреба вивозити нечистоти взагалі. “Біо-Ензим” досить швидко відновлює втрачену через накопичення жирів і мулу властивість ґрунту фільтрувати й пропускати воду навколо септику. Але найголовніший здобуток від застосування “Біо-Ензиму” – безпека для здоровя. Властивості вмісту септику змінюються радикально. Це вже не смердючі фекалії, ідеальне середовище для розмноження небезпечних хвороботворних бактерій, загроза здоров’ю, в першу чергу, мешканців власного ж будинку. Навпаки – септик наповнює майже чиста водичка, прозора й без вираженого запаху. А пануюче мікробне середовище в ній – корисні бактерії “Біо-Ензиму”.

Тому все частіше дозвонювачі представництва “Біо-Ензиму” дякують за неочікувані навіть результати від чудо-препарату. Зоя Миколаївна – дачниця. Розповідає:

- Вбиральню навіть на ділянці не будували. Тимчасово вкопали залізну бочку без дна. Випадково купила “Біо-Ензим”, заливала, щоб позбутися смороду. І диво: під кінець весни бочка стала напівпорожньою, все із неї поуходило. А про запах забула на другий день після того, як добавила “Біо-Ензим” у дачну вбиральню. Тепер раджу препарат сусідкам і подругам: він справді ефективний.

Ось такі перші відгуки.

Маєте подібні проблеми? Хочете пересвідчитися в ефективності “Біо-Ензиму”? Бажаєте купити препарат чи отримати докладні консультації? Тоді неодмінно звертайтеся до представників “Біо-Ензиму”!

Сергій СНІСАРЕНКО